Вітаміни та мікроелементи – їх значення важко переоцінити. Існування жодного живого організму не було б можливим без них.
Мінеральні солі – беруть участь у всіх складних фізико-хімічних процесах в організмі людини. Як правило, людина отримує достатньо необхідних мінеральних речовин з їжею. Це основне джерело надходження в організм. Питна вода покриває 1–10% добової потреби.
Збільшуватись під час походу може тільки кількість споживання хлористого натрію (NaCl, кухонна сіль), його найчастіше не вистачає організму.
З дефіцитом мікроелементів можуть бути пов’язані застуди, поганий апетит, перепади настрою.
Під час походу є великі втрати води та інтенсивне вимивання солей. В цих умовах потреба у вітамінах підвищується (особливо водорозчинних, зокрема, вітаміни групи В).
Вітаміни – не мають енергетичного значення, та їх нестача спричиняє розвиток захворювань. Велике значення мають вітаміни С та В.
Вітамін С – підвищує фізичну витривалість, посилює м’язеву діяльність, сприяє усуненню втоми, підвищує опірність організму до інфекційних захворювань.
Вітаміни групи B – забезпечують функцію нервової системи і раціональне використання вуглеводів при м’язовій роботі.
Під час тривалих зимових може виникати дефіцит вітаміну D. В таких випадках рекомендують приймати його окремо.
З недостатньою кількістю тваринного білка, пов’язані дефіцити вітамінів (А, групи В, Е) та мікроелементів (фосфор, калій, залізо, цинк, йод).
Також, потрібно враховувати біодоступність. Метровий список вітамінів у вітамінному комплексі не говорить про те, що він хороший.
Загалом, добовий раціон на маршруті повинен бути невеликим за об’ємом, щоб не перевантажувати шлунково-кишковий тракт.
Завжди потрібно мати продукти на запасний день! Різне може трапитись: непередбачені затримки у дорозі, негода, ускладнення маршруту, втрата орієнтування тощо.
Лише з урахуванням усього вищесказаного, харчування в поході буде повноцінним. Таким його робить також і правильне співвідношення БЖВ та вода.
Софія Мадич